зашкалювати

ЗАШКА́ЛЮВАТИ, ює, недок., ЗАШКА́ЛИТИ, ить, док.

1. спец. Указувати на перевищення значень вимірюваної величини на шкалі певного вимірювального приладу.

– Вмикай аварiйку! Температура зашкалює! Вiдмовили охолоджувальнi насоси! Турбiна некерована! (В. Яворівський);

Вибухи на вулканах зливаються в суцільний гул, потужність якого годі й визначити – прилад зашкалює (із журн.);

Дозиметри зашкалили від надвисокого рівня радіації (з газ.).

2. перен. Перевищувати допустимі межі.

Засідання розпочалося вчасно, однак уже з перших виступів напруження зашкалило (з газ.);

// безос.

Пiднесений настрiй компанiї аж зашкалювало (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашкалювати — зашка́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашкалювати — див. зашкалити. Великий тлумачний словник сучасної мови