зашкалювати
ЗАШКА́ЛЮВАТИ, ює, недок., ЗАШКА́ЛИТИ, ить, док.
1. спец. Указувати на перевищення значень вимірюваної величини на шкалі певного вимірювального приладу.
– Вмикай аварiйку! Температура зашкалює! Вiдмовили охолоджувальнi насоси! Турбiна некерована! (В. Яворівський);
Вибухи на вулканах зливаються в суцільний гул, потужність якого годі й визначити – прилад зашкалює (із журн.);
Дозиметри зашкалили від надвисокого рівня радіації (з газ.).
2. перен. Перевищувати допустимі межі.
Засідання розпочалося вчасно, однак уже з перших виступів напруження зашкалило (з газ.);
// безос.
Пiднесений настрiй компанiї аж зашкалювало (Г. Вдовиченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашкалювати — зашка́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зашкалювати — див. зашкалити. Великий тлумачний словник сучасної мови