защеплення

ЗАЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. защепи́ти.

У вересні 1927 року митрополит організував масове защеплення дорослого населення від туберкульозу, бо через повені в Карпатах це захворювання було дуже поширеним (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me