защіпочка
ЗА́ЩІПОЧКА, и, ж.
Зменш. до за́щіпка.
Труда тихенько, скромно сідає в фотель проти пастора, кладе молитовник із кістяними защіпочками собі на коліна (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- защіпочка — за́щіпочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- защіпочка — Защіпка, -ки ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. ум. защіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291. Словник української мови Грінченка