заєць-біляк
ЗА́ЄЦЬ-БІЛЯ́К, за́йця-~а́, ч.
Вид зайців, які в зимовий період змінюють сірий колір хутра на білий.
У середньоазіатських зайців довгі ноги і вуха, у європейських зайців-русаків вони значно коротші, а ще коротші кінцівки і вуха у зайців-біляків (з навч. літ.);
У лісах лівобережжя Дніпра з північних тварин зустрічається, наприклад, заєць-біляк (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заєць-біляк — зайця-біляка, ч. Заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле. Великий тлумачний словник сучасної мови