заїдок
ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм.
Те саме, що за́ку́ска 2.
Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (О. Ільченко);
// Легка страва.
Каплуниха заметушилася по хаті і за мить на столі почали з'являтися всякі заїдки, а далі запарував і смачний борщ (А. Кащенко);
– Корівка в дворі – не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїдок — заї́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- заїдок — -дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; закуска. || Легка страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заїдок — ЗА́КУ́СКА (те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; легкі страви, звичайно холодні), ЗАЇ́ДОК розм., ПІДОБІ́Д рідше, ПЕРЕДОБІ́Д рідше, ПЕРЕ́КУСКА діал., ПЕРЕДОБІ́ДОК діал. На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці (З. Словник синонімів української мови
- заїдок — ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах