заїдок

ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм.

Те саме, що за́ку́ска 2.

Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (О. Ільченко);

// Легка страва.

Каплуниха заметушилася по хаті і за мить на столі почали з'являтися всякі заїдки, а далі запарував і смачний борщ (А. Кащенко);

– Корівка в дворі – не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїдок — заї́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заїдок — -дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; закуска. || Легка страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заїдок — ЗА́КУ́СКА (те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; легкі страви, звичайно холодні), ЗАЇ́ДОК розм., ПІДОБІ́Д рідше, ПЕРЕДОБІ́Д рідше, ПЕРЕ́КУСКА діал., ПЕРЕДОБІ́ДОК діал. На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці (З. Словник синонімів української мови
  4. заїдок — ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах