збайдужніння

ЗБАЙДУЖНІ́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. збайдужні́ти.

Французький філософ Раймон Арон наголошує, що період “конформізму сучасного західного оптимізму” не свідчить про збайдужніння суспільства й окремої особи до ціннісних характеристик проблеми свободи (з наук. літ.);

Симпатії людей можуть змінюватися дуже швидко – від загального захоплення до цілковитого збайдужніння і навіть ненависті (із журн.).