збаламучування
ЗБАЛАМУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. збаламу́чувати і збаламу́чуватися.
Збаламучування води в акваріумі (особливо за наявності піщаного ґрунту) стає причиною захворювання рибок, а інколи – навіть їхньої смерті (з газ.);
Збаламучування неповнолітніх радикальними ідеями може призвести до скоєння останніми необдуманих учинків (з навч. літ.);
Аби якось урізноманітнити своє життя, деякі хлопці вдаються до збаламучування дівчат (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me