збалансовувати

ЗБАЛАНСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАЛАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. тільки збалансува́ти. Док. до балансува́ти 1.

Він якось примудрився не заорати носом у поміст, за щось там ухопився, збалансував, не впав (П. Загребельний);

Зачепившись за парту, дівчина мало не впала, однак їй вдалося збалансувати й утриматися на ногах (із журн.).

2. що. Доводити до правильного співвідношення взаємопов'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось і т. ін.; балансувати (у 2 знач.).

Поряд з нормативним методом в умовах переходу до ринкової економіки важливе значення має балансовий метод, який допомагає збалансовувати джерела ресурсів із запланованими видатками (з наук. літ.);

Римма схопила наповнену харчами сумку. – Ти наготувала їжу, а я буду носити. От ми й збалансували... (П. Автомонов).

3. що, техн. Урівноважувати обертові деталі машини, механізму; балансувати (у 3 знач.).

Сучасні пральні машини обладнані спеціальними системами контролю за обертовими рухами барабана, що дозволяє збалансовувати роботу пристрою загалом (із журн.);

Як тільки порушується рівновага між рушійними силами і силами опору, регулятор повинен знов їх збалансувати і змусити машину працювати з попередніми швидкостями (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me