збезсилений

ЗБЕЗСИ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до збезси́лити.

Відновлення збезсиленого частими фізичними тренуваннями організму людини повинно проводитися поступово і під наглядом кваліфікованих медпрацівників (з навч. літ.);

* Образно. Країна була збезсилена постійними війнами Святослава та міжкнязівськими чварами, а договір 971 р. позбавляв Київ переваг у відносинах з Візантією (з наук. літ.);

// збезси́лено, безос. пред.

Його колись міцний, войовничий дух було морально збезсилено пустими балачками про ілюзорну свободу та абсолютне щастя (із журн.).

2. Те саме, що збезси́лілий.

Біснуватий безвладно звисає на стовпі. Якби на ньому не було ретязів, що підтримують тіло, воно впало б на землю збезсилене, як мертве (Н. Королева);

Часто зупинявся [Андрій], збезсилений, і заходився раптовим кашлем – йому здавалося, що всередині щось уривається (І. Багряний);

Прийнявши їжу, тихо лежали [в'язні] в своїх закутках, мовчки оклигували – були так збезсилені, що не могли рухатися (М. Сиротюк).