збриження
ЗБРИ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. збри́жити і стан за знач. збри́житися.
Кожна бганка тканини, кожне збриження, розстелений віялом поділ плаття, шовкові хвилі шароварів – усе вабило, приковувало погляд (П. Загребельний);
Збриження декалькоманії на керамічному посуді припустиме, якщо не порушено малюнок (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me