збриження

ЗБРИ́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. збри́жити і стан за знач. збри́житися.

Кожна бганка тканини, кожне збриження, розстелений віялом поділ плаття, шовкові хвилі шароварів – усе вабило, приковувало погляд (П. Загребельний);

Збриження декалькоманії на керамічному посуді припустиме, якщо не порушено малюнок (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me