збройниця
ЗБРОЙНИ́ЦЯ, і, ж., іст.
Те саме, що зброя́рня.
У самому палаці Василівського замку, відомого як “Замок Попова”, що в Запорізькій області, були збройниця, етнографічні кімнати (зокрема китайська, турецька, індійська), а також бібліотека з рідкісними фоліантами (з наук.-попул. літ.);
Один з районів Стокгольма має назву, що в перекладі означає “Королівська збройниця” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me