зброєзнавство

ЗБРОЄЗНА́ВСТВО, а, с.

Спеціальна історична дисципліна, що вивчає предмети озброєння (ручну зброю, військову техніку та військове спорядження), закономірності їх виникнення, розвитку, використання, поширення, а також технології їх виробництва.

Об'єктом історичного зброєзнавства є предмети зброї і захисту, воєнні технології, засоби інформації, оборонні споруди, військове мистецтво, а також воєнні операції, битви, збройні конфлікти (з наук. літ.);

Зброєзнавство структурно пов'язане з теоретико-методологічними засадами та методами дослідження історичного джерелознавства (з навч. літ.);

Зброєзнавство є науковою дисципліною з понад 150-річною історією (із журн.).