звесеління
ЗВЕСЕЛІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. звеселі́ти.
Добре занепокоєння – це звесеління й прагнення. Воно надає душі молодецтва, бадьорості, приносить не страх і печаль, а втіху (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me