звитяжений
ЗВИТЯ́ЖЕНИЙ, а, е, заст.
Дієпр. пас. до звитя́жити.
Воскреслим полум'ям старої слави Ти [Україна] спалахнула в чорні дні Полтави, Коли тебе причарував навіки Король звитяжений, останній вікінг (Ю. Клен).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звитяжений — звитяжений (звѢтяженый) переможений Словник застарілих та маловживаних слів