зворохобленість
ЗВОРОХО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., розм.
Стан за знач. зворохо́блений 2.
Піднесла рвійно руку і тим утихомирила неабияк зворохоблену юрму .. Зорину не лякала та їхня зворохобленість – в мізку заіскрилась тієї миті весела мисль і схилила до жарту (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me