зворохобленість

ЗВОРОХО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., розм.

Стан за знач. зворохо́блений 2.

Піднесла рвійно руку і тим утихомирила неабияк зворохоблену юрму .. Зорину не лякала та їхня зворохобленість – в мізку заіскрилась тієї миті весела мисль і схилила до жарту (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me