звукозображувальність

ЗВУКОЗОБРА́ЖУВАЛЬНІСТЬ, ності, ж., лінгв., мист.

Абстр. ім. до звукозобра́жувальний.

Розглянуто звукозображувальність музичного пейзажу у працях С. Людкевича, де автор робить акцент передусім на звуконаслідуванні голосів звірів і птахів (з навч. літ.);

Сьогодні питання фоносемантики розглядають у межах явищ звукосимволізму і звуконаслідування, які об'єднують під назвою “звукозображувальність” (із журн.).