звукомір

ЗВУКОМІ́Р, а, ч.

Прилад для вимірювання якісних і кількісних характеристик звуків.

При визначенні шумових характеристик автомобіля слід використовувати лише ті звукоміри, які пройшли перевірку у відповідних установах держстандартметрології (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукомір — звукомі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови