звуконосій
ЗВУКОНОСІ́Й, я́, ч.
Плівка, платівка, компакт-диск і т. ін. із записаним мовленням, музикою.
Предком грамплатівок прийнято вважати восковий фоновалик – звуконосій фонографа, на якому було виконанано перший у світі запис (з наук.-попул. літ.);
Запис сигналу – це результат фіксації цього сигналу на матеріалі, який називають звуконосієм (з навч. літ.);
Німецький музичний архів відповідає за зберігання і бібліографічну реєстрацію партитур і музичних звуконосіїв (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуконосій — звуконосі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звуконосій — -я, оруд. -єм, ч. Компакт-диск, платівка, стрічка і т. ін., здатні зберігати і відтворювати звуки (мову, музику та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звуконосій — Компакт — диск, платівка, стрічка і т.д., де записаний звук. Словник-довідник музичних термінів