звукопідсилювач

ЗВУКОПІДСИ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій для підсилювання звуків.

Звукопідсилювач приймає сигнал і посилює електричні коливання, при цьому зберігаючи їхню форму і сприяючи якісному і чистому відтворенню (з наук.-техн. літ.);

Люди з ураженням слуху використовують телефони із звукопідсилювачами, які збільшують гучність вхідного звуку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукопідсилювач — звукопідси́лювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. звукопідсилювач — -а, ч. Прилад для підсилювання звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови