звягливий
ЗВЯГЛИ́ВИЙ, а, е, діал.
1. Гавкітливий.
Звягливого не бійся, а кусливого (Номис).
2. Сварливий.
– Усе раптове і непередбачене треба передбачати! – спросоння виголосив звягливий сусіда. – Так що у вас трапилося? (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me