звягливий

ЗВЯГЛИ́ВИЙ, а, е, діал.

1. Гавкітливий.

Звягливого не бійся, а кусливого (Номис).

2. Сварливий.

– Усе раптове і непередбачене треба передбачати! – спросоння виголосив звягливий сусіда. – Так що у вас трапилося? (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me