звірозубий

ЗВІРОЗУ́БИЙ, а, е.

1. Який має такі зуби, як у звіра.

Ще в пермський період з'явилися звірозубі плазуни – предки ссавців (з наук. літ.).

2. у знач. ім. звірозу́бі, бих, мн. Те саме, що теріодо́нти.

Вважають, що від невеликих комахоїдних звірозубих походять перші ссавці (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me