звість
ЗВІСТЬ, і, ж., рідко.
Те саме, що зві́стка 1.
Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість (П. Чубинський);
Таж треба перевірить кожну звість, що в Micтi чув про лісничівку діда (Л. Мосендз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звість — Звість, -ти ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771. Словник української мови Грінченка