звіщання

ЗВІЩА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. звіща́ти.

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, .. благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіщання — звіща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звіщання — -я, с. Дія за знач. звіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови