згармоніювати
ЗГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.
1. муз. Док. до гармоніюва́ти 1.
М. Лисенко згармоніював пісні для мішаного хору у збірках “Веснянки”, “Купальська справа” та інших (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що згармонізу́вати.
Наша психіка завжди знаходить оптимальні шляхи згармоніювати нестерпність внутрішнього конфлікту (із журн.);
Життєва дорога письменника була тернистою, і у своїх творах він намагався згармоніювати світ, несучи в собі фізичні страждання і біль як особисту спокуту і провину (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me