зголошений

ЗГОЛО́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до зголоси́ти.

Ми шукаємо хитромудрого Гната Яворину, котрого давно вважаємо другою людиною в загоні, своїм наставником, своїм поки що не зголошеним комісаром (В. Земляк);

// зголо́шено, безос. пред.

Зголошено вечерю, й дівчата поспішили вийти (Валерій Шевчук).

2. у знач. прикм. Який зголосився на що-небудь.

Кількість учасників літнього табору є кількісно обмеженою і перевагу при зарахуванні на вишкіл матимуть вчасно зголошені кандидати, які подадуть цікаві есе на задану тему (з газ.).