1. Словник української мови у 20 томах

згордувати

ЗГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ким, чим.

Док. до гордува́ти; гребувати кимсь, чимсь.

Шелях, того ж таки тижня, як Катря їм [ним] згордувала, засватав другу дівчину та й одруживсь (Марко Вовчок);

Як же ви благанням моїм згордуєте, я загину марно, і люди скажуть, що то ви мене згубили (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Землі потрясатель, Закликом не згордувавши, із моря прийшов на ті збори, Сів посередині й став про задуми Зевса питати (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згордувати — згордува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згордувати — -ую, -уєш, док., ким. Зневажити кого-небудь, погребувати кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згордувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. згордувати — ЗГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., ким. Зневажити кого-небудь, погребувати кимось. Шелях, того ж таки тижня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину та й одруживсь (Вовчок, І, 1955, 214); Чого являєшся мені у сні? В життю [житті] ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала (Фр., XI, 1952, 30). Словник української мови в 11 томах
  5. згордувати — Згордувати, -ду́ю, -єш гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139. Словник української мови Грінченка