згрубнути
ЗГРУ́БНУТИ, ну, неш, рідко.
Док. до гру́бнути; стати грубим (у 1, 2 знач.).
[Мегарець:] А ще як трохи згрубне й обросте як слід, – Прекрасну жертву Афродіті матимеш. [Дікеополь:] Для Афродіти – свинка? Ще образиться (А. Содомора, пер. з тв. Арістофана);
Треба допомагати дружині. Невже ви хочете, щоб сусіди бачили, як ваше ніжне крихке від природи створіння тягне з ринку двадцять кілограмів бульби? Будьте певні, якщо так триватиме, її ручки видовжаться, ніжки згрубнуть, і ви матимете не дружину, а автонавантажувач (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згрубнути — згру́бнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згрубнути — ОГРУБІ́ТИ (стати, зробитися грубим, твердим — про шкіру, поверхню чого-небудь), ЗАШКАРУ́БНУТИ, ОГРУ́БНУТИ рідше, ЗГРУ́БНУТИ рідше. Вони (руки) трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (І. Цюпа); Сніг на полях зашкаруб, став наче підошва (П. Словник синонімів української мови