згріти

ЗГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., кого, що, фольк.

Те саме, що зігрі́ти.

Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згріти — Згріти, -рію, -єш гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488. Словник української мови Грінченка