здавлення

ЗДА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. здави́ти.

Він мимоволі глянув в дзеркало і, побачивши себе, залякся [злякався]. Його лице ціле посиніло від страшного здавлення, білки очей залиті були кров'ю (І. Франко);

На щастя, перші повідомлення преси про тяжкі травми актора – перелом кісток таза та здавлення грудної клітки – виявилися перебільшенням (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здавлення — зда́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови