здавлення
ЗДА́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. здави́ти.
Він мимоволі глянув в дзеркало і, побачивши себе, залякся [злякався]. Його лице ціле посиніло від страшного здавлення, білки очей залиті були кров'ю (І. Франко);
На щастя, перші повідомлення преси про тяжкі травми актора – перелом кісток таза та здавлення грудної клітки – виявилися перебільшенням (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здавлення — зда́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови