здвоєність

ЗДВО́ЄНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. здво́єний.

Фонічний бік рівненських пісень вирізняється “здвоєністю” реального й ірреального, світу живих і світу мертвих (з наук. літ.);

Лічильник банкнот при підрахунку перевіряє банкноти на здвоєність (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здвоєність — здво́єність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. здвоєність — -ності, ж. Властивість за знач. здвоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови