здеревіння
ЗДЕРЕВІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. здереві́ти.
Старі рослинки в міру здеревіння коріння викидають геть, бо плоди в них дрібнішають (із журн.);
Надпивши медівки, почувєм [почув] нагло здеревіння в ногах і таке запаморочення в голові, що враз увесь покій і все, що там було, поплило мені перед очима в дивних блисках (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здеревіння — здереві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- здеревіння — -я, с. Дія і стан за знач. здеревіти. Великий тлумачний словник сучасної мови