здесятковувати

ЗДЕСЯТКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДЕСЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко.

1. іст. Здійснювати десяткування.

У Давньому Римі здесятковували легіон або загін, страчуючи кожного десятого воїна як покарання за втечу з поля бою або боягузтво (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Знищувати значну частину певного народу, армії і т. ін.

Руїна, що наступила по Хмельниччині, знов здесяткувала рештки української шляхти чи козацької старшини (з навч. літ.);

Наприкінці січня 1945 р. у більшості сіл, які були базовими пунктами для відділів УПА, лютував тиф. Хвороба здесяткувала буковинські відділи (із журн.).