здибання

ЗДИБА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. здиба́ти.

Друг Опришко мав у Горопахах i в усiх навколишнiх селах славу грiзного неусмiхненого провiдника Служби безпеки, й здибання, отже, з ним не обiцяло бути приємним (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me