здибання
ЗДИБА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. здиба́ти.
Друг Опришко мав у Горопахах i в усiх навколишнiх селах славу грiзного неусмiхненого провiдника Служби безпеки, й здибання, отже, з ним не обiцяло бути приємним (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me