1. Словник української мови у 20 томах

здискредитований

ЗДИСКРЕДИТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до здискредитува́ти.

Здискредитованим чиновникам загрожує відставка (із журн.);

// здискредито́вано, безос. пред.

– Горацій ставсь би для вас зараз дуже добрим ліком. Так коли ж класиків тепер зовсім здискредитовано нашими ідіотськими гімназіями, вони всім набридли, сором навіть раяти їх комусь! (А. Кримський);

Соціальний протест проти влади задушено в зародку, морально здискредитовано застосуванням насильства (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здискредитований — здискредито́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здискредитований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здискредитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здискредитований — Здискредито́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)