здискредитування

ЗДИСКРЕДИТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. здискредитува́ти.

Похопність [квапливість], що особливо сильно виступила в остатніх роках життя нашого автора, причинилася найбільше до здискредитування його наукової роботи (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me