здих

ЗДИХ, у, ч., розм., рідко.

Смерть, останній подих.

Нема на вас здиху (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здих — здих іменник чоловічого роду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. здих — Здих, -ху м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у. Словник української мови Грінченка