здобити

ЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. здо́блять; недок., що, діал.

Оздоблювати (у 1 знач.).

Перед моїми очима ставали могутні лави наших гір. Місяць здобив їх золотом (У. Самчук);

Довга чорна борода клинцем та чорні вуса не здобили його [чужинця] вид, а мовби ще дужче відражали (І. Білик);

Хай же колись саркофаги так само оточать поета сонмом образів щедрих, котрим життя він здобив (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете).