здоровниця

ЗДОРО́ВНИЦЯ, і, ж., розм.

Те саме, що заздоро́вниця.

Великий князь підняв повну чару .. і надпив. Потому подав її Богданові. В світлиці запала мертва тиша, та Рогволод не проголосив жодної здоровниці (І. Білик);

Він уже ледве тримався на ногах, але в нього ще вистачило сили ходити й гукати здоровниці на честь Гозьського (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me