здоровниця
ЗДОРО́ВНИЦЯ, і, ж., розм.
Те саме, що заздоро́вниця.
Великий князь підняв повну чару .. і надпив. Потому подав її Богданові. В світлиці запала мертва тиша, та Рогволод не проголосив жодної здоровниці (І. Білик);
Він уже ледве тримався на ногах, але в нього ще вистачило сили ходити й гукати здоровниці на честь Гозьського (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me