здохлячок
ЗДОХЛЯЧО́К, чка́, ч., ірон.
Пестл. до здохля́к.
Самі виписали за копійки вибракуваних в колгоспному курятнику здохлячків, порізали, попатрали та й поїхали разом з Ганькою на спекуляції в Одесу (Г. Тарасюк);
Я навіть вже мріяла, що в котромусь санаторії я нарешті знайду собі пару – такого ж здохлячка, як я (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me