здохлячок

ЗДОХЛЯЧО́К, чка́, ч., ірон.

Пестл. до здохля́к.

Самі виписали за копійки вибракуваних в колгоспному курятнику здохлячків, порізали, попатрали та й поїхали разом з Ганькою на спекуляції в Одесу (Г. Тарасюк);

Я навіть вже мріяла, що в котромусь санаторії я нарешті знайду собі пару – такого ж здохлячка, як я (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me