здря
ЗДРЯ, присл., прост.
Даремно, марно.
Бабій і Мотря.., боячись бійки, кинулися між них. – Цур йому, – умовляв Бабій Юхима, відтягуючи його на бік. – Ходімо, що ж говорити здря (С. Добровольський);
Мара прищулився і голосно промовив: – А богів з кадилами здря понавішували! (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здря — див. напрасно, зря моск. надаремно Словник чужослів Павло Штепа