зебрина

ЗЕБРИ́НА, и, ж.

Наземний черевоногий молюск із високою конічною перев. смугастою раковиною.

Зебрини можуть завдавати шкоди зерновим культурам і виноградникам (з наук. літ.);

Найбільш посухостійкими є кримські зебрини, які живуть на камінні і в кущах під палючим сонцем (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me