зебрина
ЗЕБРИ́НА, и, ж.
Наземний черевоногий молюск із високою конічною перев. смугастою раковиною.
Зебрини можуть завдавати шкоди зерновим культурам і виноградникам (з наук. літ.);
Найбільш посухостійкими є кримські зебрини, які живуть на камінні і в кущах під палючим сонцем (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me