зеленість
ЗЕЛЕ́НІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до зеле́ний.
Принцеса Еліза складає листа і, задумливо дивлячись у буйну весільну зеленість саду, підсилює своїм високим авторитетом наказ принца Георга (В. Винниченко);
Ще не розбрунькувався [берест], але якась, ще не помітна окові, тільки відчутна зеленість з'явилася в повітрі навколо нього... (С. Тельнюк);
Холодна зеленість патини і м'яких мохів виникала на зміну сірокам'яній барві, що затоплювала острів (П. Загребельний);
Зеленість – буйність, а молодість – дурність [дурість] (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me