землебит

ЗЕМЛЕБИ́Т, у, ч.

Будівельна суміш щільно збитої землі з в'яжучими матеріалами.

Зведення будинків із землебиту набуло популярності ще в 1790 році (з наук.-попул. літ.);

Стіни, зведені із землебиту, уп'ятеро дешевші за стіни, збудовані з цегли та бетону (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me