землебит
ЗЕМЛЕБИ́Т, у, ч.
Будівельна суміш щільно збитої землі з в'яжучими матеріалами.
Зведення будинків із землебиту набуло популярності ще в 1790 році (з наук.-попул. літ.);
Стіни, зведені із землебиту, уп'ятеро дешевші за стіни, збудовані з цегли та бетону (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me