землевлаштування

ЗЕМЛЕВЛАШТУВА́ННЯ, я, с.

Система заходів, які регулюють землевикористання.

Архетип землі в українському менталітеті відповідає аграрним початкам української цивілізації, господарським структурам землевлаштування, обрядово-календарним циклам сільського життя (з наук. літ.);

Землевлаштування здійснюється землебудівельними органами, які також оформлюють документи на право користування землею (з наук.-попул. літ.);

Землевлаштування передбачає повне, раціональне та ефективне використання земель, підвищення культури землеробства, охорону земель тощо (з навч. літ.).