землерийкові
ЗЕМЛЕРИ́ЙКОВІ, вих, мн.
Родина комахоїдних ссавців, схожих на мишу (у 1 знач.).
Землерийкові поширені на всіх материках, крім Австралії, Антарктиди та південної і середньої частини Південної Америки (з наук. літ.);
У фауні України налічуються три роди землерийкових: білозубка, бурозубка і кутора (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землерийкові — землери́йкові множинний іменник, істота рід тварин Орфографічний словник української мови
- землерийкові — -их, ім. Родина ссавців ряду комахоїдних. Великий тлумачний словник сучасної мови