землювання
ЗЕМЛЮВА́ННЯ, я, с., с. г.
Один з етапів рекультивації землі, який передбачає комплекс робіт щодо зняття, транспортування та нанесення родючого шару ґрунту на рекультивовані ділянки.
Звичайне землювання здійснюють одноразово без перемішування основного шару й шару, що наноситься (з наук. літ.);
Землювання може бути суцільним і вибірковим, звичайним і комбінованим (з навч. літ.);
Під час землювання вирівнюють поверхню газону, підсівають траву та поливають (із журн.);
Землювання малопродуктивних земель.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землювання — -я, с. Рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Великий тлумачний словник сучасної мови