зернотерка

ЗЕРНОТЕ́РКА, и, ж., іст.

Пристрій для ручного помелу: кам'яна плита, на якій зерно розтирається меншим каменем.

Виготовлялися зернотерки з граніту, пісковику і т. ін., складалися з нижнього каменя – плити і верхнього – розтирача (з наук. літ.);

Трипільці сушили дубові жолуді в закритих печах, подрібнювали на зернотерках і додавали до тіста (з наук. літ.);

Борошномельне виробництво пройшло шлях майже в 6 тис. років – від ступок і зернотерок до сучасних великих борошномельних заводів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зернотерка — зерноте́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зернотерка — -и, ж. Пристрій для ручного помелу, кам'яна плита, на якій зерно розтирається меншим каменем. Великий тлумачний словник сучасної мови