зернь

ЗЕРНЬ², і, ж.

Старовинна гра в кості.

Дружинники сиділи на своєму дитинці в Києві, вигрівалися на сонці, грали цілими днями в кості та зернь (П. Загребельний);

Можі-дружинники [воїни] – хто сидів на призьбах, хто грав у зернь, хто зібрався гуртиком і просто теревенив, – навіть не звернули на Гатила уваги (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зернь — зернь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зернь — -і, ж. Вид орнаменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зернь — ЗЕРНЬ, і, ж. Вид орнаменту. Зернь, тобто орнамент, ..складається з найдрібніших металевих шариків, напаяних на поверхню речі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 336). Словник української мови в 11 томах