зигоморфний
ЗИГОМО́РФНИЙ, а, е,
біол. Через який можна провести лише одну площину симетрії (про квітки та їхні частини).
Губа – це нижній, більший листочок зигоморфної оцвітини або верхня і нижня частини двогубих віночка або чашечки (з наук.-попул. літ.);
Поява зигоморфної квітки – результат пристосування рослин до запилення їх певними комахами, які проникають у квітку тільки з однієї позиції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зигоморфний — зигомо́рфний прикметник Орфографічний словник української мови
- зигоморфний — -а, -е. Двоформний. Зигоморфна квітка — квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії; неправильна квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зигоморфний — зигомо́рфний (від ζεϋγος – пара, двоє і ...морфний) двоформний; ¤ з-а квітка – квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії. Такі квіти характерні для рослин родин бобових, губоцвітих, фіалкових тощо. Інша назва – неправильна квітка. Словник іншомовних слів Мельничука