1. Словник української мови у 20 томах

зигота

ЗИГО́ТА, и, ж., біол.

Диплоїдна клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої та жіночої гамет.

У результаті запліднення яйцеклітини утворюється зигота, яка дає початок новому організмові (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зигота — зиго́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зигота — -и, ж. Клітина, що утворюється внаслідок злиття жіночої й чоловічої статевих клітин (гамет) рослинних або тваринних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зигота — зиго́та (від грец. ζυγωτός – з’єднаний докупи) клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої й жіночої статевих клітин (гамет) рослинних або тваринних організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. зигота — Клітина, що виникла зі сполучення гамет (в більшості організмів запліднена яйцеклітина); також організм, що з неї розвивається. Універсальний словник-енциклопедія